Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року Справа № 911/2110/13

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Корсака В.А. - головуючого Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,за участю представників:позивачаБілоголовий Я.О. (дов. від 05.09.2013 р. № 530)відповідачівКоверзнєв М.С. (дов. від 07.02.2014 р. № 07-02/01)розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.11.2013 р.у справі у справі № 911/2110/13 господарського суду Київської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Олімп"доДержавного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"простягнення 1 722 858,20 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" про стягнення 1 722 858,20 грн. вартості безпідставно набутого майна, а саме - кукурудзи фуражної 3-го класу у кількості 902,020 т.

Рішенням господарського суду Київської області від 09.08.2013 р. у справі №911/2110/13 (суддя Горбасенко П.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2013 р. (головуючий суддя Куксов В.В., судді Авдєєв П.В., Яковлєв М.Л.), позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп" 1 722 858, 20 грн. вартості безпідставно набутого майна та 34 457 грн. судового збору.

Мотивуючи прийняті судові акти у даній справі, суди виходили з того, що матеріалами справи доведені обставини стосовно передання позивачем та прийняття відповідачем кукурудзи фуражної 3-го класу, кількістю 902,020 т та вартістю 1 722 858,20 грн., а відтак, врахувавши відсутність доказів повернення спірної продукції чи її частини відповідачем позивачу, зазначили, що заявлена останнім на підставі статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України вимога про стягнення з відповідача вартості безпідставно набутого майна у розмірі 1 722 858, 20 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти у даній справі нове рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.01.2014 р. касаційну скаргу ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.02.2014 р. (з урахуванням ухвали Вищого господарського суду України від 25.01.2014 р.).

24.01.2014 р. до Вищого господарського суду України від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу відповідача, у яких він просив залишити касаційну скаргу ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" без задоволення, а оскаржувані судові акти у даній справі - без змін.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 25.02.2014 р. № 08.03-04/206 у зв'язку з перебуванням Мирошниченка С.В., який є суддею-доповідачем у даній справі, на лікарняному було призначено проведення її повторного автоматизованого розподілу, за результатами якого для розгляду касаційної скарги справі № 911/2110/13 суддею - доповідачем визначено Данилову М.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.03.2014 р. колегією суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді - Данилова М.В. (доповідач), Данилова Т.Б., касаційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.03.2014 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з наявних у матеріалах справи товарно-транспортних накладних, протягом березня-квітня 2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп" (вантажовідправник) поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "ТК Оріон-Трейд" (вантажоодержувач) товар - кукурудзу в кількості 902,020 т. У вказаних товарно-транспортних накладних пунктом розвантаження значиться Косарське місце провадження діяльності Державного підприємства "Укрспирт", а також міститься відмітка останнього про прийняття товару.

15.02.2013 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 107, у якій просив повернути ТОВ "Олімп" продукцію - кукурудзу фуражну 3-го класу в кількості 902,020 т, або відшкодувати її вартість у грошовій формі на підставі статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

У відповіді на вказану претензію відповідач повідомив, що зерно кукурудзи було використано в злочинній схемі виробництва не облікованого спирту на Косарському місці провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт" та рекомендував позивачеві пред'явити цивільний позов у кримінальній справі в порядку статті 28 Кримінального процесуального кодексу України.

28.03.2013 р. позивач повторно звернувся до відповідача претензією № 191, у якій повторно просив відповідача повернути ТОВ "Олімп" продукцію - кукурудзу фуражну 3-го класу в кількості 902,020 т, або відшкодувати її вартість в грошовій формі на підставі статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

У відповіді на вказану претензію відповідач повідомив, що ДП "Укрспирт" зерно кукурудзи від ТОВ "Олімп" не отримувало, зазначені в претензії обставини є предметом розгляду кримінальної справи та повторно рекомендував позивачеві пред'явити цивільний позов у кримінальній справі в порядку статті 28 Кримінального процесуального кодексу України.

Судами попередніх інстанцій також зазначено, що згідно з експертним висновком Черкаської торгово-промислової палати № О-295 від 24.05.2013 р. середня ринкова оптова вартість кукурудзи фуражної 3 класу станом на 24.05.2013 р. становить 1 910 грн./т.

Встановивши вказані обставини, а також беручи до уваги наявні у матеріалах справи акт перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Косарського МПД Державного підприємства "Укрспирт" № 14-2/15 від 09.06.2012 р. і довідку "Про результати фактичної перевірки щодо отримання та використання сировини при виробництві спирту ДП "Укрспирт" Косарське МПД" № 189/21-2/37199618 від 17.07.2012 р., складену регіональним управлінням Департаменту САТ ДПС України в Черкаській області, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про доведеність матеріалами справи факту передання позивачем та прийняття відповідачем кукурудзи фуражної 3-го класу, кількістю 902,020 т та вартістю 1 722 858,20 грн., з огляду на що, врахувавши відсутність доказів повернення спірної продукції чи її частини відповідачем позивачу, зазначили, що заявлена останнім на підставі статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України вимога про стягнення з відповідача вартості безпідставно набутого майна у розмірі 1 722 858,20грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Втім, колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок судів попередніх інстанцій передчасним, оскільки останній зроблений без надання ґрунтовної юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, виходячи, зокрема, з принципу їх належності та допустимості, з порушенням норм як процесуального, так і матеріального права з огляду на таке.

В силу приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України встановлено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

З аналізу наведених норм вбачається, що останні визначають загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави, яке має місце за наявності таких умов у їх сукупності:

по-перше, є факт набуття або збереження майна, тобто особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;

по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;

по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, визначених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Таким чином, вирішуючи даний спір по суті, судам перш за все необхідно було встановити, чи мало місце саме набуття майна відповідачем за рахунок позивача. У разі ж з'ясування, що таке набуття дійсно відбулося, - встановити відсутність (чи наявність) правових підстав для нього.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" факти здійснення господарських операцій фіксуються первинними документами, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України).

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення спірної вартості безпідставно набутого майна, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, посилаючись, зокрема, на акт перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Косарського МПД ДП "Укрспирт" № 14-2/15 від 09.06.2012 р. і довідку "Про результати фактичної перевірки щодо отримання та використання сировини при виробництві спирту ДП "Укрспирт" Косарське МПД" № 189/21-2/37199618 від 17.07.2012 р., дійшов висновку про доведеність обставин справи стосовно набуття відповідачем за рахунок позивача 902,020 т кукурудзи фуражної 3-го класу, залишивши при цьому поза увагою та не надавши власної оцінки вищезазначеним акту та довідці на предмет їх відповідності ознакам первинного документу у розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а відтак - і спроможності бути допустимими доказами на підтвердження факту передання відповідачем та прийняття позивачем спірного товару.

Посилаючись водночас і на товарно-транспортні накладні, суди попередніх інстанцій зазначили, що останні також свідчать про отримання саме відповідачем від позивача зерна кукурудзи фуражної 3-го класу у кількості 902,020 т, не взявши при цьому до уваги та не навівши ніяких власних висновків стосовно того, що попри наявність відбитку печатки ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", вантажоодержувачем у вказаних товарно-транспортних накладних значиться саме ТОВ "ТК Оріон-Трейд", у той час як відомості про класність переданого позивачем до перевезення зерна кукурудзи у них взагалі відсутні.

З наведеного слідує, що приймаючи оскаржувані судові рішення, суди не забезпечили виконання вимог процесуального закону щодо об'єктивності та всебічності з'ясування дійсних обставин справи, оскільки не надали ґрунтовної юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, виходячи, зокрема, з принципу їх належності та допустимості, що мало своїм наслідком порушення судами попередніх інстанцій не лише норм процесуального права, а й норм матеріального права.

До того ж, ухвалюючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою положення пунктів 1, 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 р., згідно з якими рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи, що в силу статті 1117 Господарського процесуального кодексу України у суду касаційної інстанції відсутнє право встановлювати або вважати доведеними обставини справи, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, так само як і надавати їм власну юридичну оцінку, колегія суддів зазначає, що у розумінні статті 1119 названого Кодексу усі вищевикладені обставини є підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій у даній справі і передачі її на новий розгляд до місцевого господарського суду.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Київської області.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати вищезазначені обставини, які стали підставою для скасування оскаржуваних судових актів, і повністю встановивши фактичні обставини справи, підтверджені належними та допустимими доказами, з наданням їм обґрунтованої юридичної оцінки, вирішити спір з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Київської області від 09.08.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2013 р. у справі №911/2110/13 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова